Отчеты

Написал: o_77

Знайомство з тростяном

2005-03-07

Робочий день, позакурювало, позамітало, робит нєфіг, можна зробит то що 2 місяці відкладав... Завжди катався на Варшаві та Грабовці, на Тростян попадав тільки чомусь літом. напуганий травматизмом та історіями про заблукавших, відкладав знайомстов з зимовим Тростяном до наявності компанії з відповідними знаннями. Цього сезону плюнув, нарив в неті (а точніше на цьому сайті, за що дуже вдячний) інфо про гору, повидруковував карти схилів з маршрутами, уболтав приятеля з досвідом “2 роки тому 3 спуски з політеху”, і вперед! /images/themes/s/5555_1.jpg
Першою жертвою В (ім‘я скорочено в цілях моєї безпеки) став коник, який мирно тягнув саночки по траверсу до вершини і близько не чекав халепи. Пасажири санок “отделались легким испугом”, коник похрамуючи на праву ногу продовжив свій нелегкий шлях, В зосередився. Про наступну жертву мені говорити найбільш боляче, нею став я. Зїхавши метрів 20 по схилу, одним оком ознайомлювався з картою маршруту, другим поглядав на В. За хвилину В “застенчиво ульібаясь” і “Вибач, нерозрахував” (хоч мені до тепер здається що треба було якраз добре розрахувати, точність максимальна) помагав мені познаходити палки, лижі і рукавиці в радіусі добрих 10м. Карта була втрачена (шукати не було можливості, бо при виїзді я говорив що знаю тростян як свій дім).
З метою громадської безпеки та мого бажання повернутися до Львова (за кермом був В) ми почали вчитися тормозити не тільки плужком, а і поворотиком. наука далася легко, жертв і розрушень більше не наблюдалось, я зберігав до кінця дня безпечну дистанцію. Чайнік штрасе був подоланий, можна іти далі. Далі довго тяжко їхали, по пяних і беззубих бугельщиках я поняв що ми зїхали по півночі, з відтам на підсадку. окрема тема. Аналізуючи моральний стан особи яка з кульпітами і сальтами вилетіла з лісопосадки, інстинкт самозбереження підказав цю особу не дочікуватися. Інстинкт був правий, проїзжаючи на кріслі над В, котрий стояв на останньому бугорку і дивлячись вниз на місток, художньо висловлювася про красу місцевої природи, любов до гірських лиж, дружні стосунки до мене та статевий подяг до моєї мами. вдале подолання містка, остужуюча дія поїздки на кріслі, і два стакани гарячого вина зберегли мене від легких тілесних пошкоджень. /images/themes/s/5555_2.jpg (я, той що зперся на лижі)
По дорозі додому В бурчав щось про садистів та рідкісних сволочей, я отримував задоволення від акуратної їзди не швидше 140км.за год (на відміну від дороги зі Львова, де я міцно тримаючись за дверку скинув половину адреналіну, котрий планував на горку) і гордився приятелем, котрий подолав (хоч не маючи такого бажання) більшість “чорних” трас тростяну. Сподіваюсь, на позорний політех його більше не потягне.
З поїздки зробив наступні висновки:
1. Хоч сам їзджу не досить добре, чайників з собою не брати (хіба би дуже хотіли і дуже просили). нічим добрим не обізвуть, притензій куча: недобре підібрані лижі, тісні черевики, криві палки, мало закуплено горілки.
2. Тростян- це любов, і надовго!!!
(поза форматом) в переддень 08.03. дєвчонок-екстремалок (а також спокійніших) з відповідним святечком!!! Моря снігу і кохання!!!


К списку тем

1

Логин : Содержимое

Всего ответов: 3. Страниц: 1

Автор

Сообщение

dem

Добавлено: 2005-03-07 15:49:51

А водки никогда много не бывает :))))))))))

electric

Добавлено: 2005-03-09 10:58:46

цікво, це такий стиль написання в автора чи повсякденна мова?))))))))))

dem

Добавлено: 2005-03-09 20:52:20

Повсякденне написання :)))))))))))))))

К списку тем

Всего ответов: 3. Страниц: 1

1

У вас нет достаточно прав для создания своего ответа
Зарегистрируйтесь либо авторизируйтесь на сайте