Отчеты

Написал: Olya

Масове сходження на Пікуй 7.11.04

2004-11-09

Почалось все з того що поїздку в Млинки перенесли, ну а з нашим шилом гіршого не буває - настроїтись на пригоду і тут на тобі - переносять, від тяжких думок про вічне мене пробудила смска подруги: масове сходження-Пікуй-7 листопада-200чоловік??? - ну думаю, ура, врятована!, правда думка про один день і масовку неприємно гризла, але як хтось сказав щастя повним не буває, і я погодилась.
Вирушили в неділю зранку в 7-й одним автобусом, решта сказали вже поїхали, ми вдогонку. Зі знайомих були Віра і Зоя - туристи зі стажем. По дорозі в автобусі я досипала, два попередні рази коли я збиралась в похід я проспала і доганяла групу всіма можливими способами, надовго запамятався стан розпачу при думці що ти нікуди не поїдеш, тому цієї ночі я просиналась разів двадцять -). Сон як рукою зняло коли під'їзджали до Сколе - така вже майже рідна дорога, навколо знайомі височини, згадується де який водоспадик, де гарне місце для палатки, де вода - нахлинули приємні спогади. Далі їдемо по Мукачівській трасі, минаємо поворот на Славськ тут вже інші відчуття: азарту, швидше б туди..., потім Коростів і згадую розповідь хмельницьких заробітчан, з якими ми їхали в Тернопіль в одному купе, про те що вони будують там готельчик в Карпатському стилі - все з дерева, ніякої цегли. А ше вони розказували що цитую "там збудований 6-ти км!!! підйомник" і напевно цієї зими запустять, я їм: ...дядьку, там гори такої нема..., а вони: та ні є, самі бачили... . Незнаю вірити чи ні, але оті 6км мені однозначно не дають спокою, треба буде таки туди навідатись. А по дорозі як я не вертіла головою ні їхнього готелю ні підйомника не бачила, правда видимість була не дуже, капав дощик. Далі перевал, всі оцінюють нову трасу - широка, рівна як зеркало, от би всі такі дороги були. Потім приїхали в село Біласовиця, кінцева, далі пішки, Пікуй видно, помилитись неможливо, погода прояснилась, навіть сонечко виглядує. Я з думкою що на горі холодно буде вдягнула лижний камбєз, теплу куртку. Пройшовши село, перший підйом і починається масове роздягання, навіть моя нерозлучна кєпка стала зайвою, дорога тим часом звузилась до стежки, наша група розтягується десь на 100-200 метрів, хтось виривається вперед, ми ж тримаємся золотої середини, потрошки нас обганяють, ми ж нікуди не спішили і насолоджувалась краєвидами, і не дарма, бо на підступах до вершини опустилася велика густа хмара і на самій вершині ми тільки вгадували що навколо, але я забігаю наперед. Десь на середині дороги наша група зустріла інших туристів, вони вже спускались з вершини, коли я підійшла до всіх, роздивилась, і була дуууже вражена віком тих хто спустився з гори - літні чоловіки і жінки (бабульки і діди рука не піднімається сказати) років по 50-70ть, а найстаршому виявилось 83 роки!!! Тоді і прояснилась мета нашого сходження - 40 років тому вперше відбулось масове сходження на гору Пікуй, яке було присвячене річниці створення ЗУНРу і тепер відбулося символічне сходження старшого і молодого покоління туристів, серед старших були учасники першого масового сходження, найстарший турист сказав коротку настанову для молоді, запам'яталась одна теза: набирайтесь терпіння, прикладайте максимум і мета буде підкорена. Ще говорили про Говерлу і інші вершини... Дивилась я на тих літніх туристів і думала: в їхніх очах є щось інше, не те що в моєї мами з татом; всі вони підтянуті, веселі, рухливі, і тільки зморшки видають їх вік, дай Боже їм ще багато вершин, а вони їх самі підкорять обов'язково.
Отже ми обмінялись привітаннями і рушили далі, по дорозі ми їли морожену чорницю (чи як кажуть в них "афени"), стало набагато холодніше, дерева стали карликовими, вітер підганяв в спину, навколо вже появляється сніг, то на кущах /images/themes/s/5499_1.jpg (Наталка), то на траві, такими маленькими пушинками, ми його на радостях почали пробувати.... мммм..., ось і вершина /images/themes/s/5499_2.jpg, нагадаю 1408 метрів, на горі стоїть великий стовп обписаний різними тутбувВасями, а навколо густий туман /images/themes/s/5499_5.jpg, і дуже мало площі, відразу обрив скелястий /images/themes/s/5499_3.jpg /images/themes/s/5499_4.jpg Ми зробили групові фото, постояли з мудрим виглядом потикали в хмари зі словами: якби була гарна погода там (мах рукою) на сході видно Тростян, там на південному сході видно Великий Верх, а туди, мах на захід, можна по хребту вийти до польського кордону, ця гора є на кордоні Львівської і Закарпатської області. Символічних 50грам за сходження, і так як там було дуууже холодно пішли вниз, розпалили в лісі вогонь, смажили на прутиках ковбаски, яблука, канапки, і все що піддавалось смаженню, знайомились. Потім як не сумно нам було повертатись, але нікуди не дінешся, по дорозі ми таки побачили Тростян і йти вниз стало веселіше. Дорога на гору і вниз тривала 5 годин. Мене запросили прийняти участь в зимовому сходженні на Пікуй - десь під кінець січня, незнаю, може й поїду...
Автобус-гарячий термос-сон - стандартний розклад, пару годин і ми вдома, мене ноги втомлено почали боліти коли я зайшла додому і сіла, а до того ніякої втоми не було, навіть якось незвично.
В понеділок настрій чудовий!!!


К списку тем

1

Логин : Содержимое

Всего ответов: 6. Страниц: 1

Автор

Сообщение

Olya

Добавлено: 2004-11-09 20:05:25

Блііін, а де фотки? де я вас питаю?... ну от так завжди... а там вершина...сніг... прапор...
...піду я у садочок наїмся хробачків...

JuliKA

Добавлено: 2004-11-09 20:33:24

Оляяя!
Я з тобою! :))

Tsunami

Добавлено: 2004-11-10 10:06:23

Видели мы эту вершину, когда беккантрили на Боржаве. В этом году есть желание съехать с нее на лыжах. Такой себе карпатский Маттерхорн. Кто не знает, это вершина такая на границе Швейцарии и Италии. Правильная пирамида. Впечатление, конечно, захватывающее. Спасибо, Оля за рассказ. Теперь, скорее всего, точно поедем.

dem

Добавлено: 2004-11-10 11:07:49

2Olya: всё отмодерировано, фотки на месте, всё работает. Тока я их все уменьшил до 640х480. Быстрее грузиЦа. :))))
Ю вэлькам ;))

Olya

Добавлено: 2004-11-10 11:35:01

Ой Дем з мене величезна Львівська чиколяда!!! Дякую!!!!

dem

Добавлено: 2004-11-10 12:16:01

2Olya: не стоит благодарности, работа такая...помогать людям ;))

К списку тем

Всего ответов: 6. Страниц: 1

1

У вас нет достаточно прав для создания своего ответа
Зарегистрируйтесь либо авторизируйтесь на сайте