Отчеты

Написал: Olya

Мандрівка Карпатами від оз. Синєвир до с. Славське 18.06-20.06.

2005-06-23

Три дні вихідних на Зелені Свята не давали спокою давно, куди б то подалі в Карпати піти? Відповідь знайшлась сама собою – озеро Синєвир. Я, Наталя (їздила з Тростянкомом в Млинки в жовтні), і romualdo (штатний Сусанін і фотограф) пішли по маршруту: оз. Синєвир – г. Вишківський Горган – Торунський перевал – г. Чорна Ріпа – г. Високий Верх – Славське. В дорозі до нас приєднались Рома (фотограф і просто замріяний хлопець)
фото і Слава (шанувальник марки Дольче & Габане-)))) фото з Києва (можна тільки здогадуватись як їм рвало дах в місті, якщо вони приїхали в Карпати на 4 дні без конкретного маршруту, без компаса і карти, з палаткою, спальниками, казанком на чай, і наміром пройти-прогулятись по горам-))). 2 і 3 день ми йшли разом з 5-ма матьорими туристами з м. Болехова І.Франківська обл. (дядечки років по 50, далі „мени ін хакі”).

Дорога.
Електричка до Воловця 5 грн., звідти автобусом 1,5 год. на Міжгір’я – 4 грн., від Міжгір’я до озера Синєвир разом з киянами на таксі 40 хв. – 60 грн. на всіх. Далі ногами топати близько 60 км у напрямку Славського, звідти маршруткою до Львова.

День 1.
На озеро в заповідник ми приїхали біля 18-00, воно знаходиться на висоті 900 з хвостиком метрів над рівнем моря, за формою нагадує око: посередині маленький острівець – зіниця, а навколо схилились дерева мов пухнасті вії /images/themes/s/5596_1.jpg, фото . За легендою дівчина з багатої родини Синь полюбила простого пастуха Віра, її батько, коли взнав про це, розгнівався, і хлопця скинули з гори, Синь оплакувала його, з її сліз утворилось озеро. Зараз на березі вони стоять разом - дерев’яні фігури Синь і Вір. Розкладати палатки і палити вогонь в заповіднику заборонено, але є спеціально відведене місце в лісі де це можна робити за 10 грн. з палатки, а біля колиб, які стоять на березі озера, беруть 2 грн. за вогонь і 5 грн. за 3 год. оренди колиби. Накрапав мілкий дощ і ми вирішили ночувати в колибі на підлозі. Домовились з лісником за 7 грн., він нам виписав квитанцію, а ми пообіцяли що вранці нас вже тут не буде. Вночі в 3 год. на острові планували зйомку фіналу передачі ТК „Інтер” „Все для тебе” і лісник дуже не хотів щоб ми ночували в колибі: - інтер, начальство, всі будуть тут шастати... ага, ми цілу ніч чули шум машини, туди - сюди... Біля фігур Синь і Віра велись підготовчі роботи, на наше питання „хлопці, шо ви тут робите?”, відповідали „роботу...”. Варто буде прийти вночі глянути (подумали ми) і тут же забули, на озері є на що подивитись, а інтерівців ми і так кожен день бачимо по ТВ. В озері водиться форель і раки, раків не бачила, форель годувала з рук: руку з кусочком хліба опустила в воду (вода чиста чиста) на хліб тут же налітають десятки маленьких, довжиною по 10-12 см. рибок, пригадуються піраньї, з острахом забираю руку, хліб щезає в лічені секунди. Рибок стало незліченна кількість /images/themes/s/5596_2.jpg, фото , ми підгодували їх стратегічним запасом бутербродів Наталі.
В сусідній колибі зупинились чехи, подорожують в Горгани, ми легко з ними порозумілись, хто на англійській, хто на польській мовах. Вивчили пару їхніх слів. Засиділись біля вогнища до ночі, Слава загадував різні загадки, romualdo як завжди жартував, інший Роман все шукав цікаві ракурси для своєї суперфотокамери, поки її (камеру) це не дістало і вона відмовилась працювати. Атмосфера на озері неймовірна і містична...

День 2.
Вранці дуже сиро і капав дощ, вогонь ніяк не розпалювався, вийшли пізно, останній погляд на озеро і ... замість піднесених почуттів... злість – інтерівці нагадили в саму душу: на острові розкидане сміття /images/themes/s/5596_4.jpg, на березі біля фігур Синь і Віра розлито і смердить бензин /images/themes/s/5596_3.jpg, валяються забуті мокрі шкарпетки, а найстрашніше видовище – купа алюмінієвого металобрухту /images/themes/s/5596_5.jpg. Можна подумати вони в руках а не на машині це сюди притягнули, а забрати стало влом. Було б добре натравити на них Зелених, нехай би заплатили штраф на користь заповідника.
По карті запланували на 2 день дійти до Торунського перевалу, але засумнівались в цьому, коли ні з того ні з сього закінчилась стежка, довелось повертатись і вже на кожному наступному роздоріжжі всі дружно втикали в карту і компас – наш GPS як гордо їх називав romualdo . Нас час від часу підмочував дощик, йти було дуже весело, краса навколо неймовірна, задивились так, що прошляпили чергову розвилку і зійшли з дороги. Про це дізнались коли стали на привал десь через 1 год. :
– Давайте відріжем Сусаніну ногу! (всі),
– Не треба, не треба, я згадав дорогу ( romualdo ) :-).
Повертати не хотілось, вирішили йти в обхід. На цьому привалі повз нас проходить команда „мени ін хакі”, виявилось вони теж блуданули. Далі йшли разом. І знову, вони перші, а ми за ними, повертаємо не там і випадково виходимо на старий чесько-польський кордон: в землю забиті кам’яні стовпці з номерами кілометрів фото. Видно так і мало бути. Йдемо по кордону на гору Вишківський Горган (1439м) одною ногою по чеській а іншою по польській колишній територіях, згадуємо довоєнну історію. Ура! Ми на вершині! Привал, всі втикають в небо Фото. Вийшло сонце, хмари розійшлись, і ми вперше з початку маршруту сповна оцінили красу Карпатських краєвидів. Спускатись не хочеться, але треба, круто вниз, каміння вискакує з-під ніг, йдемо дуже обережно і повільно.
Вийшли з лісу. Кадр помінявся і нам раптово відкрилась гола правда Карпат – вирубка лісу і нам йти через неї фото. Тут би знімати фільми про кінець світу, потемніло, сонце сховалось за хмари і для повноти вражень починається дощ. Вдягнули дощовики і кожен залишився наодинці зі своїми асоціаціями, говорити стало неможливо через шум води по клейонці. Кияни і „мени ін хакі” звернули з дороги в колибу на зупинку на чай і перечекати дощ ... слабаки -)). Ми пішли далі. Йшли доовго, коли вже було подумали що вони знову звернули з правильної дороги (вони йшли без GPS’у все могло бути -))), але ні, перед Торунським перевалом вони наздогнали нас - лосі -))). На стоянку в лісі стали разом. Заслали гінця Славу в тил до аборигенів за провіантом, назад його ледве дочекались, йому довелось „грати в шахмати” з аборигенами, в яких прокинувся спортивний інтерес „наскільки надовго вистачить здоров’я Слави”. Як розказував Слава, перед тим як відвезти його в ближнє село Вишків в магазин, мотоцикліст одним махом випив 100гр. оковитої, напевно хотіли показати киянину які вони круті перці... -
Після вечері „мени ін хакі” задали киянам запитання – чого ті розмовляють російською? У Слави відкрився (підігрітий аборигенами) ораторський дар і тут почалося... Ми пішли спати бо абсолютно не цікавила ця тема, адже головне ЩО говорять, а не якою мовою. Засипали під колискову вічної дискусії, достали...

День 3.
Вийшли з табору знову досить пізно, це вже стає звичкою, „мени ін хакі” пішли набагато швидше, кияни зі словами що нас доженуть залишились. Погода подарувала нам неймовірно гарний день, за пару годин вийшли на хребет гори Чорна ріпа (1285 м), привал фото, фото йшли і милувались навколишніми горами: з правого боку вдалині Горгани, зліва хребет Полонина Боржава Фото, видно було метеостанцію на г. Плай, в ущелинах гори Великий Верх лежить СНІГ!!!, вдалині на заході роздивились гострий верх гори Пікуй, а попереду гора ТРОСТЯН /images/themes/s/5596_7.jpg, і ми рухаємося в її напрямку. Вперше бачу Тростян зеленим, свідомість відмовляється сприймати цю гору зеленою, видно трасу півдня, і частково центр. Поступово звикаю. Підходимо до гори Високий Верх, оглядаємо новозбудовану нерухому двомісну кріселку, вигук розпачу, надія спуститись вниз в Волосянку на кріслі рухнула, хоча, вона з самого початку була дуже примарною, і швидше це був стимул щоб сюди дійти, ноги йшли на автопілоті фото. Місцевий дядько Петро проїзджав повз нас на коні і запропонував підвезти наші рюкзаки, Наталка відмовилась, а я попросила підвезти МЕНЕ, на моє здивування він миттєво зіскочив з коня, а я прогулялась вершиною і спустилась до джерела Писана Криниця на коні фото, Фото. Розпитали в дядька Петра про кріселку, сказав що трос не знімали, щось доробляли але невідомо що, а люди почали потроху розтягувати пісок який привезли для будівництва турбази...
Джерело!!! Вода!!! Ноги в холодний струмок. Кайффф!!! Придивляємось ближче, на камені видряпані імена і роки: 1907..., 1891... кажуть сюди водив перших туристів І.Франко. Біля джерела розбили табір „мени ін хакі”, з ними залишились кияни, куди вони потім підуть невідомо, я їх намовляла піднятись на Тростян. Стало сумно, треба повертатись додому, обмінялись телефонами, попрощались і пішли стежкою в Славське, через годину електричка, на неї ми звичайно не встигли, в селі були за 1 год. 15хв., і + до вокзалу 30 хв. Другий ужгородський поїзд також проґавили. Кудись іти розкладати палатку не було сил, ночували на вокзалі, вранці електричкою в Сколе, а там на маршрутці до Львова.
Ми змогли пройти цей маршрут!!! Хоча мало в це вірили на початку. Погода була дуже різна і гарна, холодно не було, тільки під ранок, дощик час від часу додавав драйву. Трохи загоріли. Природа казкова, квітів різних безліч: білі, жовті, рожеві, голубі, сині, фіолетові, назви всіх знати нереально фото, дивне озеро високо серед гір. Гарна компанія.

І знову кажу горам до зустрічі...


К списку тем

1

Логин : Содержимое

Всего ответов: 15. Страниц: 1

Автор

Сообщение

JuliKA

Добавлено: 2005-06-23 12:24:51

Оля, суперський звіт!
Не дочекаюся знов побачити гори!
А тим, з Інтеру.....ГАНЬБА! :))

osa

Добавлено: 2005-06-23 12:36:36

Здорово! Коли читала, здалося, що відчувала запах гірського повітря!!!!
За Інтер - дуже прикро! :(((((

Irokez

Добавлено: 2005-06-23 13:47:05

Дуже колоритно написано! І я вже знаю хто буде писати звіт про поїздку на Тростян :)))))

Sera

Добавлено: 2005-06-23 14:20:17

Класс!!!
Оце так ви находилися. Але ж воно того варто.
А на роверах цей маршрут можливо пройти?

Olya

Добавлено: 2005-06-23 14:45:45

2 Sera: в принципі можна, але там такі підйоми-спуски крутоекстремальні, але добре те що є стежка. пішки я б шераз пішла, а от на ровері... довго б думала...

lelekua

Добавлено: 2005-06-23 17:15:47

Дуже хочу в гори!!!!

dem

Добавлено: 2005-06-23 19:59:33

Балдёжь!
Я жду недождусь, когда мы тронемся в путь на Тростян, а потом на Ужгород :)))))

Plastic

Добавлено: 2005-06-24 09:58:44

Дуже гарно описано, та ще й фото доповнюють картину. Дуже шкода що я не зміг звами піти, читав і відчував ніби йду з вами по хребтах.

Sarny

Добавлено: 2005-06-24 11:45:45

Классный отчёт! Был на Синевире в ноябре - он был уже покрыт льдом! Обалденное озеро, и очень вкусная форель в местном ресторане, что при гостиннице.

romualdo

Добавлено: 2005-06-25 10:07:32

ака Сусанін

Оля забула додати кілька супер-гіпер-мега важливих речей:
номер раз: супер смачнюща гречана каша в перемішку з конзервами "Кілька в томаті" і "Бички в маслі". І на додачу ШКВАРОЧКИ!!! ММММММ, ямііі!
номер два: як я бдив всю ніч в Славську коло сплячих дівчат. Не зтулив повіки цілу ніч. Але не дав порушити сон дівчат.
номер три: моє поранене праве коліно. У звязку з цим я вибув зі строю приблизно на 1 (один!) місяць. А тільки купив ровера.

Olya

Добавлено: 2005-06-25 12:35:06

2 romualdo: Вітання на сайті! Було, все було, списала 5!!! формату А4 листків мілким почерком, як глянула шо то все тре набирати на клаві, стало троха зле, довелось частину викреслювати. бач, якби написала все, то хто зна чи шановане тростянівське товариство побачило б тебе як зареєстрованого тут користувача -)))))

shadowy

Добавлено: 2005-06-29 18:04:54

Вопрос по маршруту
Откуда начинается тропинка из Славска на г. Высоки к ист. Писана-Криница ?
Так как собираюсь пойти с друзьми в поход, а в этой части Карпат ни разу не ходил летом (только катался зимой)

Olya

Добавлено: 2005-07-01 10:36:41

в Славську повертаєш біля церкви вліво по дорозі на Волосянку, там хвилин 15-20 пішки через село, потім треба буде звернути з дороги в провулок вліво (краще запитати в людей який саме), ше хвилин 10 йти поки село не закінчиться, а далі по стежці з картою і компасом, даючи перевагу правим поворотам догори (тільки один раз, коли вийдеш на поперечну широку дорогу в лісі з правого боку буде дуже крутий підйом дороги догори, повертай НА ЛІВО, метрів 50 по дорозі і шукай стежку направо вверх, там вже з'явиться маркування на деревах). На нових картах кілометровках ця стежка є, краще її знайти на карті коли дивитись з гори В.Верх, там де починається джерело, починається і стежка донизу.

Olya

Добавлено: 2005-10-24 23:11:12

Не пройшло і півроку як телепередачу "Все для тебе" яку знімали в ту ніч на озері Синєвир показали по Інтеру в цю неділю. Сама не бачила. Переказую почуте. За сценарієм сучасний Ромео мав запропонувати руку і серце коханій вночі на острові, що посеред озера, там за задумом мало бути змонтоване велике вогняне серце. Острів і берег мали сполучати дві вогняні доріжки, для цього в розрізані алюмінієві труби, які були закріплені на березі і острові, планували налити паливо!!!(пам'ятаємо про заповідник і чистоту води) і підпалити. Але озеро було неспокійне і ці труби заливало водою, від вогняних доріжок відмовились. Вночі моросив дощ і вогняне серце також не хотіло горіти. Закінчилося все тим, що Джульєтта стояла на березі, до неї на плоті підплив закоханий Ромео, запропонував їй одружитись, вона втратила дар мови, він наполягав на негайній відповіді, вона і відповіла... НІ!

Озеро не пробачило зухвалості людей, які не оцінили природної магії, в погоні за дешевими фокусами...

На передачі також був присутній директор Заповідника, який дав дозвіл на це неподобство, його розпирало від гордості, навіть подарував якийсь презент горе-Ромео...

Цікаво, хтось з вас бачив це по ТВ?

Irokez

Добавлено: 2005-10-25 10:06:13

2 Olya: Я в воскр. смотрела отрывками...

Озеро, конечно, супер, захотелоь поехать туда с велами, как недавно Грейхаунд с www.velomax.lviv.ua.

К списку тем

Всего ответов: 15. Страниц: 1

1

У вас нет достаточно прав для создания своего ответа
Зарегистрируйтесь либо авторизируйтесь на сайте