Отчеты

Написал: Milla

Йорданія без велосипедів... Частина друга

2008-03-09

День 12. Джераш, Аджлун, Пелла, шість постів охорони біля Аль-Хімми, Гадара. Джераш – красиве місто. Іподром, храми, колонади, площі, театри. Чудово!!! Це провінційне римське місто. Один з міст Декаполісу. Начебто на час перенеслися до Європи, древної Італії.







Далі взяли таксі і за 4 динари поїхали до Аджлунського заповіднику і замку Аджлун. Аджлунський заповідник має форму гори, тобто це і є гора, на верхівці якої стоїть замок (2 динари на двох).


Після Аджлуна ми поїхали в Пеллу, древній Табакат Фахль. Добиралися чотирма маршрутками (загальна вартість їх всіх на двох склала 2,5 динари). Це древнє місто тільки починають розкопувати, вже є на що дивитись, та в майбутньому буде значно-значно більше, про це говорить і інтенсивні археологічні розкопки, і вже те, що розкопали говорить про чималі таємниці цього міста, поруч є готель, зовні гарненький, з європейськими цінами.



Та місто ще до туристів не звикло, люди дикуваті, це дуже чітко проявляється в поведінці дітей (що в дорослого в голові, те в малого в діях). Діти не соромлячись, з якимсь гіпнотичним поглядом дивилися на мене. Я нормально була одягнута: джинси-футболка, вдень спекотно страшно було. Ще й чоловік почав скиглити: дуже ж все в мене обтягнуте. На що в мене просто не залишилося аргументів, крім: „Скажеш ще щось, зніму і це”. Там же мене помацали за попу. Один навіть вже в машині (ми брали таксі до гарячих джерел Аль-Хімми) умудрився відкрити вікно і погладити мою п’яту точку. Але скажу відразу, що: по-перше: це з нами трапилося тільки в цьому одному місці з усієї Йорданії (забуте богом місце, не звикле до туристів); по-друге: на слово „полайс” вони реагують миттєво – швидко зникають, правда, як бачать, що ми заспокоїлися, тут же так само швидко з’являються.
Аль-Хімма розташована на кордоні з Палестиною. Перш ніж ми дізналися, що цей курорт не працює, знаходиться на рекострукції і має перетворитися з провінційного басейну з лікувальною гарячою мінералізованою водою на сучасне курортне містечко, ми пройшли шість(!) митних кордонів.На останньому нам і сказали цю новину. Що ж, будемо без Аль-Хімми. Поїхали звідти до Ум-Каїсу, древньої Гадари. Переночували так само в центрі древнього міста. Але в цей раз, переночували – це голосно сказано, бо Віталік балон від горілки закрутив пагано, в результаті ми спали серед „бензинних” речей, „бензинними” були і палатка зі спальниками... Одним словом, не могли дочекатися ранку.

День 13. Гадара, Ірбід, Мафрак, Ум-аль-Джималь, містечко Халабат, Зарка. Вхідні коштують 6 динарів на двох. Гадара – це місто, створене з базальтового каміння в основному. Це місто – де Іісус Христос на колонадній вулиці, вона збереглася, вигнав з одного хворого біса і вселив у стадо свиней, які потім кинулися в Галілейське море, його видно з Гадари, і розбилося. Тут так само інтенсивно ведуться розкопки, один з археологів запропонував Віталіку купити древню монету, яку тільки що в одній гробниці знайшов, та, враховуючи арабський менталітет, а також те, що він уже ці монети у великій кількості тримав у хусточці, а інші араби-археологи ледь помітно посміхалися, навряд це справжні монети.





Ми поїхали до Ум-аль-Джималю. Їхали через Ірбід та Мафрак, всього 5 басів (2,45 динара на обох). Ум-аль-Джималь так само побудований був з базальту.


Потім ми поїхали дивитися замок Халабат, та приїхавши до Халабату, виявили, що до замку ще хтозна скільки км, баси туди не їздять, таксисти хочуть 20 динарів щонайменше. Вирішили, що розберемося завтра вранці, поїхали в Зарку переночувати, темно вже було, а це якраз „промислова зона” Йорданії. Поторгувавшись з працівником готелю вийшли на ціну в 10 динарів. Сказали про наші плани на завтра: побачити замки пустелі: Азрак, Амру, Харрану, можливо Халабат. Виявилося, що це можливо лише на таксі і лише за 60 динарів. Ми ціни вже знали гарно в Йорданії, і все це виглядало обдираловкою для лопухів. Нас почали переконувати, що баси туди не ходять, або на таксі, або не побачите замки. Але нас не так просто налякати.
День 14. Замки пустелі: Азрак, Амра, Харрана. Повернення до Амману. Наранок ми сходили поснідати, на диво, смачно попоїли. Порадилися з місцевими, виявилося, що Халабат займе багато часу, та там одні руїни, а ось інші замки побачити варто, та й туди ходить бас, копійки коштує. Так ми і вирішили. Нам ще раз запропонували таксі, ми гордо відмовилися. Потім в басі перед нами сидів один хлопець – просто копія того працівника готелю, де ми зупинялися, можливо це його брат? Ну і нехай дивиться, як ми економимо свої гроші...Бас до замку Азрак коштує на людину 0,75 динара. І близько з 60 динарами не стоїть...Вхід до трьох замків (Азрак-Амра-Харрана) коштує 1 динар.

Далі ми зловили автівку і доїхали до замку Амра, там охоронець замку дозволив пограти на національному йорданському інструменті, який зроблений переважно зі шкіри, навіть струни. Я заспівала пісеньку „Гандзя – любка”, з нами були на екскурсії поляки, по обличчям було видно, що пісня їм відома.

Після Амри ми поїхали до замку Харрана, шукали там автограф казкаря Андерсона. Чи то неуважно дивилися, чи то вже час пройшов – помітно мало, не знайшли ми його.

Після подорожей замками пустелі ми поїхали до Амману. Все, що ми планували побачити, ми бобачили, в часові рамки ми більш, ніж вклалися (1,5 доби економії), хоча нікуди не поспішали, насолоджувалися життям в Йорданії. Вирішили далі день присвятити Амману.

Залишили речі вже в „нашому” готелі. З’їздили до посла, поспілкувалися, домовилися, що він напише нам листа-прохання до авіакомпанії: повернути гроші за екстралагедж, поскільки велосипеди так і не прилетіли, запросили п. Феська на рафтінг в Україні, він з задоволенням погодився, сходили до Супермаркету, скупилися, а потім відправилися до центру гуляти. Гарно повечеряли, хоча на той момент, хотілося пшоняної кашки та борщику, а їхня їжа набридла страшенно. Та їхні фреши компенсували цей момент. Гуляли ми до пізнього вечора.
День 15. Найкраща ювелірна фабрика Йорданії, Мертве море, нові друзі. На ранок взяли таксі та поїхали на ювелірну фабрику до Алі окуляри мої забрати, які Мохамед з Ваді-Муса (селище біля Петри) передав Алі. Господарі її – два рудоволосих християнина, з їхньої ласки ми обійшли весь завод, подивилися на процес виготовлення прикрас від „а” до „я”. На останок вони презентували нам срібну гілочку з дерева миру, яке їм замовили уряди Ізраїлю та Палестини. Далі ми попрямували на Мертве море, вирішили більшу частину дня провести саме там, тільки вже на Цивільному пляжі. Доїхали швидко автостопом, правда водій не знав де ж знаходиться пляж Амману, тому висадив нас біля першого готелю, Мовенпік, здається. Там вхід коштує 20 динарів. Пляж Амману був далі, виявилося їх навіть два. До них нас підвезли Луі, йорданець, який має громадянство США, та Тед – друг Луї, йорданець. Один з пляжів коштує 5 динарів, басейнів не має, інший їх має, навіть три, коштує 10 динарів. Віталік обожнює басейни, тому ми тут не економили.

Класно! Але в наступний раз сходимо кудись аля Мовенпік. Луї з Тедом нас запросили в рибний ресторан поруч з Віфанією, та він виявився закритим, дорогу, наче по пішохіднику, нам переходили верблюди з верблюжатами. Після невдалої „рибноресторанної” спроби ми поїхали в інший ресторан, який любить Тед. Хлопці взагалі чудові. Розумні, красиві, статні, наче і не арби зовсім. Тед контролював процес приготування їжі: від відрізу свіжини до процесу приготування. А я вперше спробувала яєчко. Давно вже хотіла спробувати. Віталік соромився, це ж бо „солідарний” орган, а мені сподобалося. До речі, в нас часто бувала така ситуація: тільки хочеться сказати або подумати, що араби, м’яко кажучи, нерозумні, жадні, грубі, як
тут же з’являлися представники настільки гідні, що розумів: таки правда араби різні, як і українці. Правда траплялася з нами ситуація і навпаки. Після смачної, то точно була смачна, вечері ми поїхали до Амману, де гуляли по вечірньому місту, пили фреши, спробували той, що рекламував Алі: лимонний з м’ятою. Тонізує ще й як! Луї запропонував переночувати в нього дома, ми погодилися, правда довелося в нашому готелі все одно заплати за півдня, поскільки не попереджали. Гарно провели вечір.
День 16. Трішки шику. Home, sweet home! Вранці нас Луї з Тедом відвезли до аеропорту, пообіцяли приїхати до України, на рафтінг в тому числі. В аеропорт посол п. Едуард Фесько привіз обіцяний лист, нас відправили в зал ВІП-очікування, поскільки постраждали ми від авіакомпанії, посадили нас на бізнес-місця в літаку, де знову ж-таки, стюардесою була колишня колега, правда вже інша, моєї тьоті. В ВІП-залі сподобалося, багато нового для себе відкрили. Хоча десь за три місяці до подорожі в нас з Віталіком була розмова щодо відсутності необхідності витрачати гроші на бізнес і т.д. класи, навіть коли будемо мільйонерами, та зараз думка дещо підкоректувалася... Шалено скучили за малими. Додому неслися як шалені. Подорож була мегакласною, подивилися все, що планували, встигли більше, ніж могли, та найголовніше чекало дома, в двох екземплярах...
P.S. Фінансово в нас вийшла така калькуляція:
1. Квитки Київ-Амман-Київ – 2 шт – 488 х 2 =976 доларів;
2. Таксі Київ-аеропорт Бориспіль-Київ – 220 грн. – 44 долари;
3. Витрати в Йорданії – рівно 840 доларів.
+ Те, що в даній мандрівці не знадобилося, але вважатимемо це економією майбутніх періодів:
4. Витрати на велоеквіпмент – 500 доларів.

Разом без п.4 – «аж» 1860 доларів на двох на два тижні такої мегачудової мандрівки! По 930 на людину. В тур фірмі і коштує тур дорожче, і дивитись менше…


К списку тем

1

Логин : Содержимое

Всего ответов: 10. Страниц: 1

Автор

Сообщение

Milla

Добавлено: 2008-03-11 10:53:47

В цьому топіку продовження теми. І додані фото.

Julimur

Добавлено: 2008-03-11 14:35:54

С удовольствием пересмотрела весь альбомчик на http://wildtour.io.com.ua... Рекомендую! Много клевых фоток, которые не вошли в отчет! ;) Милочка, спасибо за рассказ! ))

VP_

Добавлено: 2008-03-11 14:43:22

Мил, класно, может свой путеводитель стоит начать писать :)

Milla

Добавлено: 2008-03-11 14:54:53

2Julimur: дякую ВАМ за високу оцінку!!!
2VP_: я про це подумала на початку написання звіту, як тільки мій чоловік похвалив перші "дні" звіту, навіть назву вже "зморганила": "Записки Диких туристів". Тільки "конкретно" буду до цього підходити, коли побуваю десь в країнах з 10-15, а мо й більше, з відповідними звітами та вашим схваленням! :-)

Aquarius

Добавлено: 2008-03-11 22:40:06

суперрррррр!!!!!!!!! с грустью думаю, что нет рядом человека, который поддержал бы такое путешествие, в которое бы отправилась даже не раздумывая :(((((. люди весьма и весьма стандартно смотрят на вопрос отдыха и путешествия - Египет, Турция, отель "все включено", пляж с напитками и все такое.....а ведь мир так многогранен!!!!!!!!

Milla

Добавлено: 2008-03-12 09:29:32

Оль, можливо ТАМ знайдеш? Такого ж туриста з України? :-)

Irokez

Добавлено: 2008-04-03 15:50:08

Мила, отчёт не осилила, очень длинный, а времени мало, фотки суперские, молодцы, что поехали, только не пойму как ты решилась на 2х-недельную поездку, если ты кормишь грудью? Ты сцеживалась или таким образом решила отлучить от груди? Ну и для детей это, наверное, стресс, 2 недели без мамы? Как малыши это перенесли?

Milla

Добавлено: 2008-04-03 18:09:06

Важко, але наважилась. Мамі теж треба відпочивати, тим більше я впевнена: чим здоровіша мама, тим здоровіші діти. А мені ця подорож була необхідна по багатьом показникам. А в Йорданії я зціжувала молоко, малі потім спокійно поновили "харчування", правда один зразу, а один через 2 тижні. В плані стресу, то і ми сумували сильно за малими, ще невідомо, хто бльше :-) Їх же двоє, їм разом несумно, та наскільки жаданою була наша зустріч, можеш собі уявити. Захотілося знову змінювати памперси, годувати кашками-супчиками, чого хлопці не люблять і це дається з трудом... Що ще до Йорданії вже робити не хотілося до "оскаженіння"...

Milla

Добавлено: 2008-04-03 18:12:01

І якби бабушка не "умудрилася" поставити шрам одному малому на лобі, все було б ідеально...

Irokez

Добавлено: 2008-04-03 20:40:01

А я не решилась оставить 11- месячного малыша и поехать на Кавказ :( Он ещё такой маленький...

К списку тем

Всего ответов: 10. Страниц: 1

1

У вас нет достаточно прав для создания своего ответа
Зарегистрируйтесь либо авторизируйтесь на сайте